КОМЕТА
00020
ти знаєш, що твої слова
летять зі швидкістю комети?
і ти кидаєш їх мені,
неначе я в бронежилеті.
неначе я під куполом,
неначе все одно.
і я кажу: «не треба»,
ти кажеш: «все одно».
а потім кинь кинджал —
щоб точно, щоб одразу.
а потім стій над тілом
і вчися жити з цим.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯