Метаморфоза
00023
Голосних слів, мов повне небо сяючих зір.
У чистому ефірі проростає новий твір.
Подих натхнення- видих мистецтва.
Світлова мить блаженства.
Барвисте мерехтіння сіро тліє
Метаморфоза фрагментів минулого
у зорепадне теперішнє і тихе майбутнє.
Нереальність спогадів на краю серця.
Беззупинний рух світил:
Місяць краде сонце -
Сонце краде місяць.
Але ноги в землі- я тікаю.
Буду вдавати: життя- справжнє
Лечу у хмарах, на крилах надії
Являється зоряне скупчення мрії-
Оманливий відблиск в очах.
Аркуш білий, рядки загубились.
Голосні слова мовчать у безмежному просторі.
Навколишня туманна порожнеча.
Мої ноги в землі, але я тікаю.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯