Метаморфоза

00023
Публікація: 21.06.2026
Вірш
Завершено

Голосних слів, мов повне небо сяючих зір.

У чистому ефірі проростає новий твір.

Подих натхнення- видих мистецтва.

Світлова мить блаженства.

Барвисте мерехтіння сіро тліє

Метаморфоза фрагментів минулого

у зорепадне теперішнє і тихе майбутнє.

Нереальність спогадів на краю серця.

Беззупинний рух світил:

Місяць краде сонце -

Сонце краде місяць.

Але ноги в землі- я тікаю.

Буду вдавати: життя- справжнє

Лечу у хмарах, на крилах надії

Являється зоряне скупчення мрії-

Оманливий відблиск в очах.

Аркуш білий, рядки загубились.

Голосні слова мовчать у безмежному просторі.

Навколишня туманна порожнеча.

Мої ноги в землі, але я тікаю.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі