Postmoderne

Дощ біжить у синіх кросівках,

За руку веде його біла луна.

Небо танцює по темних доріжках,

На Сонці всі кажуть веселі слова...

На вулиці став популярнішим кашель,

Картини всі вішають в головний зал,

Кричать вони: "Це НАШ шедевр!"

Хоч автор від сорому помер дотепер.

Ангіна, кашлюк, чума, холера, РДУГ..

Такі от хвороби у людства давно.

Але, повсякчас, назавжди(') і наза(')вжди,

Дощ все ще біжить у кросівках своїх...