Хворе серце
300141
Небесна сірість неба
Продовжує тягнути
В міцні свої лабета
Титановії пута
Не можу звідси вийти
В полоні власних речень
Продовжую лиш жити
Хоч серце хоче втечі
Серце моє там хворе
Поштрикане ножами
Ліковане лиш часом
Який не гоїть рани
Душа, взяла б ти голку
з рожевими нитками
й підшила непомітно
Те, що кровить роками
28.07.22
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯