Осінній вальс

Осінній вальс

Вітер грає на струнах дощу

Цю мелодію тиху й тужливу.

І нема ні жалю, ні плачу.

Як симфонію, слухаю зливу.

Краплі б'ються об шибу до сліз.

І стікають по склі, вже безсилі.

Час нам снігу у коси наніс.

Але сніг той розстане у зливі.

Вдар, вітре, вдар

По струні мого серця, не бійся.

З хмар, лине з хмар

Ніким не записана пісня.

В такт, крокам в такт

Грім в литаври нам ритм вибиває.

Так, тільки так,

Душа свою пісню співає!

Змиє дощ і журбу і печаль.

Розведе гірчизну у водиці.

За минулим ніскільки не жаль.

Бо на крила його взяли птиці.

Понесли в синій вир, в синю даль.

Мов печаттю, там Сонце сідає.

Тільки спогадів сива вуаль

Пам'ять втомлену тихо вкриває.

Вдар, Вітре, вдар.

Ні, не страшно від щастя вмирати.

Жар, серця жар

До іскринки в любові віддати.

В такт, серцю в такт

Пролітають і зими і весни

Так, тільки так

Серце зболене знову воскресне!

18.10. 2019