Недільний дощ
101144
Недільний Дощ, туманний, ранній.
А крапель стук, як стук коліс.
Що потяг вистукав останній,
Який нам юність вкрав й повіз.
Якже ж розпачливо і сіро...
Це за Весною - Літа плач.
Жалі пробили в Небі діри,
А ми з болоньї вбрали плащ.
Ну, падай, падай, змий тривогу,
Що пилом вкрила брук Душі.
Бо не знайдуть ніяк дорогу
Ані пісні, ані вірші.
Їм треба стрітись на зупинці
Де Здивувння жде і жде
Із Сумом завжди наодинці.
А він пристав і - не іде.
12.07.2020
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯