СИНХРОНІЗАЦІЯ З ПОРОЖНЕЧЕЮ

Повернення на «Тортугу-7» після грандіозного феєрверку в секторі 12-Омега нагадувало тріумфальний марш, хоча про нього знало вкрай обмежене коло осіб. У приватний док номер 44 антрацитова «Тінь» увійшла тихо, з повністю вимкненими ходовими вогнями. Обшивка корабля все ще пахла розпеченою плазмою, згорілою термічною ізоляцією та характерним, солодкуватим присмаком залишкової радіації від підірваних паливних баків Федерації.

Коли важкі магнітні захвати з глухим, залізобетонним гуркотом зафіксували корабель на платформі, Майкл Стоун нарешті відпустив штурвал. Долоні приємно гуділи від напруги, а в очах усе ще миготіли велетенські спалахи палаючого антиводню.

— Роберте, перевір залишок антиматерії у двигунах і проведи дезактивацію зовнішнього контуру, — Майкл важко підвівся з пілотського крісла, хрустячи затеклими плечима. — І благаю, не вмикай більше музику двадцятого століття перед атакою. У мене досі таке відчуття, наче Джиммі Пейдж особисто б’є мене своєю двогрифною гітарою прямо по тім'ячку.

— Твій музичний смак такий же обмежений, як і об'єм паливного бака мого колишнього вантажного сміттєвоза, Майкле, — слухняно прорипів андроїд, відключаючи кабелі зв'язку від свого навігаційного термінала. — Проте мушу повідомити: барон Корво вже чекає на нас на пероні. Мій зовнішній сканер фіксує підйом його артеріального тиску на дванадцять відсотків, а також легкий запах дуже дорогого парфуму, який пробивається навіть крізь технічні вентиляційні шахти дока. Схоже, вечірні новини йому надзвичайно сподобалися.

Майкл спустився по металевому трапу, звичним, майже автоматичним рухом тримаючи праву руку в кишені куртки, де надійно і звично лежало рифлене руків’я імпульсного розрядника.

Приватний ангар номер 44 зустрів їх своєю специфічною атмосферою. Це було величезне, похмуре приміщення, вирубане прямо в глибині астероїдного ядра Тортуги. Стіни з необробленого, темного базальту подекуди закривали масивні листи іржавого титану, зняті зі списаних транспортників. Зі стелі, гублячись у густій напівтемряві, звисали товсті пучки силових кабелів, з яких на підлогу повільно капало темно-зелене гідравлічне мастило. По кутках ангара хаотичними купами лежав справжній технічний непотріб: розібрані дюзи маршових двигунів, порожні паливні каністри з маркуванням «Утиль» та фрагменти навігаційних супутників старого зразка. Повітря тут було важким, сухим і наскрізь просякнутим запахом озону, металевого пилу та пересмаженої дешевої олії з найближчої забігалівки на житловому ярусі.

На полірованій, очищеній від бруду центральній платформі дока цей індустріальний хаос розрізав своєю появою барон Корво. Його бездоганний білий костюм з тонкої синтетичної шовки виглядав дико, майже сюрреалістично на тлі замаслених стін ангара. Цього разу барон тримав у руці тонкий келих із бурштиновим напоєм, в якому повільно танув кубик справжнього, чистого водяного льоду — неймовірна розкіш для Тортуги. На обличчі Корво сяяла широка посмішка людини, яка щойно виграла в лотерею цілу зоряну систему. Його супроводжували троє кремезних найманців у глухих штурмових екзоскелетах, які трималися на відстані, але пильно стежили за периметром.

— О, а ось і мої улюблені архітектори космічного хаосу! — Корво граціозно підняв келих у повітрі, салютуючи Майклу. — Стоуне... чи тепер, відповідно до твоїх нових паперів, краще казати Вандере? Те, що ви влаштували на «Хароні-4» — це просто поезія! Чистий, недистильований бізнес у стилі старого Синдикату. Акції наших паливних компаній підскочили так високо, що фінансові брокери на верхніх ярусах зараз масово замовляють золоті унітази на свої приватні яхти.

— Радий, що допоміг твоїм брокерам вирішити їхні побутові проблеми, бароне, — буркнув Майкл, зупиняючись за два кроки від нього. Його втомлені очі професійно сканували тіні за спинами охоронців. — Але ми виконали свою частину угоди. Приватний флот Грейвса перетворився на радіоактивний брухт. Тепер ти гарантуєш, що Тортуга надійно закриє для нас інформаційні хвости Федерації?

Корво зробив повільний, смакуючий ковток, і його посмішка стала трохи менш інтенсивною, миттєво набуваючи холодного ділового відтінку. Голографічні екрани на стінах дока, які зазвичай показували графіки руху вантажів, зараз миготіли червоними стрічками екстрених новин із центральних світів.

• Статус безпеки: Тіньова Мережа повністю заблокувала будь-які спроби Федерації просканувати або запеленгувати Тортугу-7.

• Поточна ситуація: Адмірал Грейвс офіційно позбавлений командування і перебуває під внутрішнім розслідуванням, але його розлючені заступники та залишки спецслужб шукають винних з подвоєною енергією.

• Проблема: Чисті коди Синдикату більше не є стовідсотковою гарантією від точкового ліквідаційного удару.

— Розумієш, Александе... — Корво зітхнув, злегка погойдуючи келих і спостерігаючи, як бурштинова рідина залишає тонкі сліди на склі. — Безкоштовний сир буває тільки в регенераторах харчових пайків для нижчих каст. Тортуга тримає слово, вас ніхто не видасть патрульним Федерації. Але спокійно попивати каву на плантаціях «Нової Надії», як ви планували, поки що трохи зарано. У мене є для тебе нове завдання. І повір, воно тобі сподобається, бо напряму пов'язане з твоїм остаточним виживанням у цьому всесвіті.

Роберт, який якраз зійшов з трапа, важко тупнувши своєю новою полікарбонатною ногою по перону, розвернув свій корпус у бік барона. Його оптичний датчик замигтів загрозливим помаранчевим світлом: — Шановний носію білого одягу, мій центральний процесор аналізує твою інтонацію як «спробу безкоштовно експлуатувати висококлієнтську робочу силу». Нагадую, що моя ліва клешня тепер має інтегрований сервопривод із плавним доведенням, і я можу випадково відформатувати твій дорогий келих разом із половиною твоїх аристократичних пальців.

Корво злегка зблід і зробив ледь помітний крок назад, під захист своїх екзоскелетників, але швидко повернув контроль над обличчям. Він витягнув із внутрішньої кишені піджака тонкий, ледь помітний кристалічний планшет.

— Ніякої експлуатації, залізяко. Тільки чистий, взаємовигідний бартер, — барон швидким рухом пальця активував екран, і в пильному повітрі ангара розгорнулася детальна тривимірна голограма розкішного космічного судна. — Поки ви підривали паливну базу, мої інформаційні аналітики розкопали дещо дійсно унікальне. Грейвс ховав свої найбрудніші фінансові звіти, корупційні схеми та списки підкуплених сенаторів не на «Валькірії». Все це золото зберігається на старому цивільному лайнері «Оріон-Гранд», який зараз дрейфує в нейтральній зоні під виглядом елітного космічного казино для вищого світу Федерації.

Майкл насупився, розглядаючи золотисті лінії голограми прес-центрів та гральних залів величезного лайнера. — І що Синдикат хоче від цього літаючого борделю? Зламати гральні автомати?

— Нам потрібен повний, оригінальний реєстр його фінансових транзакцій, — Корво подався вперед, знизивши голос до шепоту, а його очі знову хижо зблиснули. — Якщо цей реєстр потрапить до рук сенатора Вейна, про якого ти так багато розпитував, Грейвса не просто відправлять на лікарняний. Його запротоколюють і посадять у таку глибоку криокамеру, що його правнуки встигнуть посивіти на волі. А для тебе це єдиний і реальний шанс отримати повну амністію від Ради Безпеки Федерації. Офіційну. З усіма юридичними печатками і чистим, законним ім’ям Майкла Стоуна.

Майкл повільно перезирнувся з Робертом. Андроїд у відповідь тричі коротко мигнув датчиком, що на його внутрішньому коді означало найвищий ступінь зацікавленості.

— Казино, кажеш? — Майкл криво всміхнувся, відчуваючи, як важка втома останніх годин кудись безслідно зникає, а на її місце повертається звичний, азартний мисливський дух. — Сподіваюся, Роберте, у твоєму новому програмному забезпеченні від Синдикату знайдеться модуль для швидкого підрахунку карт у блекджек?

— Модуль інтегровано за замовчуванням, Майкле, — прорипів робот, і в його динаміках почувся звук, схожий на задоволене клацання. — Разом із алгоритмом частотного зламу електронних рулеток старого типу. Проте мушу попередити: мій новий полікарбонатний корпус абсолютно не поєднується з класичним дрес-кодом подібних елітних гральних закладів. Тобі доведеться знайти мені дуже велику метелик-краватку.

— Ми щось придумаємо, залізяко. Знайдемо тобі найкращий шовк на Тортузі, — Майкл одним точним рухом вихопив інформаційний кристал із рук барона Корво і сховав його до кишені. — Ну що, бароне, готуй свої інформаційні канали. Схоже, привиди йдуть ва-банк.