1993

Під світлом сяйва з-під небесся

Я читаю кожне слово ...

Він придумав нову мову

І присвятив її мені.

Він сказав, що я як осінь

В старім місті Севастополь ....

Холодний вітер тягне з моря

Запах солі і болота ...

Осінь сипить жовкле листя

І ховає сонце в хмарах ...

Він казав, що так не можна

Севастополь любить осінь

Спокійну, тиху й непомітну...

Вона не палить... тихо гріє

На ринках запах винограду.

І в повітрі дивна свіжість.