Самотні очі
споглядають за весною.
Ранковий цвіт
згаса вночі,
і прохолода
обіймає плечі,
немов шепочучи:
«Ти не один».
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
