Втома
21016
Крок. Подих. Крок.
Тіло стає монументом.
Втома здирає ілюзії,
Осад прожитих хвилин.
Святе право каменю — побути ніким.
Без цілей. Без сенсів. Без імені.
Ми носимо в тілі порожні вокзали,
де довго немає ніяких новин.
Лягай і дивись.
Земля під тобою не провалиться.
Вона теж втомилася обертатись
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯