Не кошерне рішення.

Вікна у вітальні були відчинені навстіж, і легкі фіранки ледь помітно тремтіли від руху повітря. До будинку проникав свіжий ранковий вітер, ворушачи складки штор і наповнюючи кімнату відчуттям спокою, якого їм так давно не вистачало.

— Зовсім як удома, — прошепотіла Сарра, поправляючи шаль, що сповзала з плечей.

Вона вимовила ці слова ледь чутно, майже не ворушачи губами, але від уважного й проникливого погляду Моше це не сховалося.

Він подивився на неї і тихо відповів:

— І навіть краще, душа моя. Ти скоро звикнеш. Адже це наш родовий дім. Тут жили мої батьки… Світла їм пам'ять. Тут жили три покоління моїх предків.

Моше ненадовго замовк, немов прислухаючись до самого будинку.

— А отже, він прийме наші зранені душі і залікує їх своєю милістю до нас.

Поволі життя налагоджувалося.

Йосиф порався з малюками цілими днями. Брав їх із собою в крамницю, ходив з ними на базар і до річки. Там вони вдавали, що ловлять рибу.

Прив'язували до палиць довгі мотузки, а на кінці кожної Йосиф урочисто чіпляв опалий з дерева листок.

— А тепер — ловись, рибко, велика й маленька! — оголошував він.

— А навіщо нам маленька? — дивувався Аріель.

— Дурненький! Щоб котам віддати, — з поважним виглядом відповідав старший брат.

— Сам дурний! Ми так нічого не спіймаємо. Тут потрібен черв'як, а не листок. Дідусю, а коли ми будемо по-справжньому ловити рибу?

Йосиф розсміявся і подивився на онука.

— Бачу, ти вже готовий, — посміхнувся він. — Отже, завтра вирушимо по вудки.

Насправді Йосиф уже давно купив вудки — просто хотів спочатку подивитися, чи лежить у дітей душа до цього заняття. Але порядок передусім.

Наступного ранку, щойно перші промені сонця зазирнули у вікна їхнього будинку, Аріель уже стояв біля ліжка Йосифа.

— Дідусю, прокидайся! Ти обіцяв піти на риболовлю зі справжніми вудками.

Йосиф розплющив очі і вперше за довгі роки побачив перед собою не порожню кімнату, а дитину, що стояла біля його узголів'я — зовсім як у далекі роки його молодості.

— О, рання пташка! Чого не спиться, мій юний друже?

— Ніколи ніжитися в ліжку! На нас чекають великі справи! Одягайся швидше, дідусю! Я чекатиму на тебе у вітальні.

Далі буде...