Намалюй мені

Намалюй мені тишу звичайними барвами буднів,

Щоб хотілось зануритись знову у згущену безвість мовчань

Щоб зривалися маски. Нещирі й облудні

Й не залишилось навіть найменших вагань

Намалюй мені душу, збентежену порухом вітру

І просякнуту наскрізь в’язкою безмежністю мрій

Можна навіть банально – на фоні старого пюпітру

Головне - зобрази всю сукупність тендітних надій

Намалюй іще щастя. Таке непомірно велике,

Щоб удосталь для всіх, хто існує на нашій землі

Щоб було воно справжнє й таке різнолике,

Що наповняться зрештою душі. Великі й малі