Маршрутка — це своєрідне пекло

Маршрутка — це своєрідне пекло.

Яке це коло?

Сморід людських туш

Близькість розгублених тіл.

Звуки сюрчання і невдоволення.

Вони ховають очі від пронизливих іскр.

Натовп лине, скупчується і стогне.

Стара карга тягне, суне свої торби.

Хтивий дідок роззявляє свою пику-морду.

Все, чого ти прагнеш — покинути якнайскоріше цю частку невловимого торгу.

Я бачу їхні обезбарвлені лиця.

Гидкі, чорнороті, звичайні смертні.

Його погляд блукає, шукаючи жертву.

Мета — знайти і в пащу швидко затягти.

Довгий, смердючий, горбкуватий

Тихенько тягнеться по свою хитромудру плоть.

Легесенько торкає, плигає униз

Моститься між твоїх самоскарбів.

Ти прієш.

Мрієш вмерти.

Рука, нога, хребет

Дружно ниють без надії.

Ось чарівний випадковий вдих

Ненароком.

Коли чуєш благословенний вітер з-за пліч своїх.

Ти починаєш

Цінувати

Сидячи у в'язниці пресвятих.

Життя

Стає блаженним

Як тільки ти покидаєш

Палаючий казан чортів огненних.