Не гальмуй!

​Збирайся! Нам давно пора в дорогу!

Дорога кличе, плаче і благає!

Пустий наплічник наганя тривогу —

Пакуй його! Нехай вона згасає.

​Бери свої потріпані кросівки —

Вони давно намилились в дорогу.

Настільки довго мріють про мандрівки,

Що майже почали молитись Богу!

​Бігом! Давай, закинь свої всі справи!

Ті справи не вартують і уваги!

Дорога не сприймає ці забави,

Дорога вимагає і поваги!

​Збирайся, бо дорога вже чекає,

Без тебе далі шляху їй нема.

І це вона, повір мені, вже знає:

Помре дорога без мандрівника!