Пів години додому

Я йду додому знов з автовокзалу,

Під липою, і кленом, і дубком.

Іду поволі, крок за кроком,

Допоки не зустріну долю я свою.

Минув Управління, Мототрек, Розвилку,

Та все іще додому не дійшов.

Минуло вже, напевно, пів години,

А я усе кудись собі ішов.

Танцював, пробігся, музику послухав,

Маленьку фотосесію зробив.

Я йшов бетоном довгою дорогою,

І день мене неспішно проводив.

А може, справа зовсім не в маршруті,

Не в картах і не в лініях доріг?

Можливо, я іду, танцюю і співаю

По світу мрій і тихих сподівань своїх.