„ Коханий погляд ”

Люблю твій погляд, теплий і коханий,

У нім роки — і спільні, і чужі.

Він — порятунок, хоч лишив я шрами,

Глибокий слід на дорогій душі.

Тону у ньому, наче в сновидінні,

Вертаюсь в день, коли зустрів тебе,

Щоб знов прожити миті сокровенні —

Усе святе, що серце береже.

Він поруч був, відколи пам’ять знає:

Слова, обійми, душ тих чистота.

У тій любові стільки сили сяє,

Що вистачить на нас і на літа.

Він підіймає в дні мої найважчі,

Веде крізь морок і густу пітьму.

Я знаю: це життя — моє найкраще,

Бо маю те, чим в світі цім живу.

І хай не все було у нас безгрішно,

І хай було мовчання й гострий біль,

Та я люблю тебе не тільки ніжно —

Я хочу бути захистом від бур і хвиль.

Я хочу берегти твої світанки,

Твої тривоги, усміх і тепло,

Щоб після всіх розлук, образ, вагання

З душі любові світло не пішло.