На теплі скибки ріже час хвилини

Секунди пахнуть кавою і хлібом,

З ковтками кави закипає час,

Із перевернутої чаші неба,

Прозоре світло огортає нас.

На теплі скибки ріже час хвилини,

Годинник вперто меле почуття.

Шукаєм в гущі кави ми глибини

І крихти недопитого життя.

А дим над чашкою — мов біла грива

Коня, що мчить у потаємні сни.

Минає мить мовчазна, несварлива.

В ній хліб і кава — вимір тишини.

09 серпня 2026 р.