Постмодерний вірш

Крокодил, напроти лев,

наче застигли в протистоянні

Хижацькі пащі,

І добре, що не між ними

Сиджу на лаві з Дружищем

(Мус полуничний),

І карбую в віки

Наче щось поетичне,

Але буденне та прозаїчне.

Ось так і стаєш постмодерним,

Чи то справжнім "не то поетом",

Чи простом перехожим із вдалим

куплетом.

квітень 2021 р.