„ Зірки ”

Невже зірки — лише холодна далечінь?

Чи там світи пульсують невідомі?

Ми в небо шлемо мрій своїх глибінь,

Шукаючи у вічності знайоме.

Я вірю: зорі — це живі мости,

Що в’яжуть душі, спраглі до любові.

Бо кожен мусить в світі віднайти

Ту пару, що чекає в невідомім.

І байдуже — роки чи кілометри,

Розлуки тінь чи прірви розляглись…

Вдивляючись у небо, між зірками —

Зникає все, що розділяло нас колись.

Почуття мої до тебе — поза часом,

Хоч кожен день частину нас бере —

Він лиш веде до того, щоб ми разом

Знайшли любов, що вже ніколи не помре.

І хай би вік пролився, мов вода,

Й лишилась мить — щоб ти лиш усміхнулась…

Я б не жалів про прожиті рока,

Аби душа твоя моєї доторкнулась.