казочка надії

Казочка про чарівне нічне небо

Надворі вечір тихо став,

Козак-місяць на вахту встав.

Він ковдру зоряну згорнув

І колискову затягнув:

«Спи, маля, у тиші нічній,

Хай снятьсяй чарівнії сни.

Усе навкруг пішло у сну,

Зірки тримають тишину».

А десь далеко — не бліцкриг,

А дивний світловий наплив:

Замість гуркотів і тривог

Летять феерверки у замок!

Яскравий спалах — золотий,

І синій, рожевий, живий!

Цвітуть вогні на небесах

На щастя дітям у очах.

А замість диму від вибухів —

Пливе надворі тихо з вітрів

Аромат троянд живих,

Для снів солодких та міцних.

Пахне троянда у саду,

Вона відгонить всю біду.

Усе розвіється, як дим,

Спокій прийде у кожен дім.

Закрий очі, ма