Куди діваються люди?

Куди діваються люди?

Вони живі, але не поруч.

Вони дихають, але їх дихання не від тебе ліворуч.

Куди діваються люди?

Їх фото в альбомі, ніби це вчора.

Ніби перед очима їхня усмішка добра.

Куди діваються люди?

Розлетілися як птахи.

Та розбилася їхня зграя і розбилися їхні шляхи.

Куди діваються люди?

Зникають без сонця їхні тіні.

І сумними стають вечори зимні.

Куди діваються люди?

Іноді здається що досі чутно іх голос.

Цей голос ніби ховає далекий космос.

Куди діваються люди?

Вони зникають в один лиш момент.

А слідом розбиваються всі мрії в щент.

Куди діваються люди?

Може вони живуть у наших снах.

І день у день нас охоплює страх,

що ми їх більше не побачим.

Куди діваються люди?

Що розвіюються як туман.

Без них на душі пусто, без них депресивний стан.

Куди діваються люди?

З якими разом ми сміялись.

І втратити так боялись.

Куди діваються люди?

Вони у пам'яті з нами живуть.

І куточок душі назавжди займуть.