Твоїм ім’ям

Я вперше загубився у очах,

Де синій погляд був за небо глибшим.

Стихав у грудях мій несмілий страх,

І навіть подих ніби став чистішим.

Я ще не знав, що серце так заб’ється,

Що всі слова подінуться кудись,

Що дотик твій крізь пальці розіллється —

І я уже не буду, як колись.

Я кожну зустріч виглядав з учора,

І кожне «до побачення» — зарано.

Я не умів тобою надивитись —

Мені тебе щоразу було мало.

Усе в мені тобою оживало,

І кожна думка лиш до тебе йшла.

Одне бажання в мене не вщухало —

Щоб ти була. Щоб поруч ти була.

І якби хтось спитав: коли це сталось?

Я дня не назову — його нема.

Кохання тихо в грудях розгорталось,

Аж поки цілий світ не став твоїм ім’ям.