Не здійснена мрія

Моє життя втрачає свій сенс, наче у безодню летить.

До бісової чорної діри.

Але я просто втрачаю своє прагнення будь-що роботи на самоті.

Мені складно повернутися, коли все з рук забирають, тікають.

Викинути самій же тяжко.

Я продовжую бігти за тобою, поки перед мною зачиняються двері.

Відчини, відчини.

Не хочу спинятися, але я втомилася. Скільки ще ти втікатимеш від мене?

Озирнись, озирнись.

Спинися, дай мені можливість відкритися для усіх.

Не губи мене і мої старання.

Я наче чорна ворона серед білих птахів. Якій вже час припинити намагатися видавати будь-які звуки.

Припнути язика?

Відчуття, наче моє майбутнє тільки-но лиходійки у якої єдиний вихід - смерть.

Я продовжую намагатися з останніх сил, поки ти все у мені губиш, закопуєш.

Я продовжую бігти за тобою, поки перед мною зачиняються двері.

Відчини, відчини.

Не хочу спинятися, але я втомилася. Скільки ще ти це буде продовжуватися?

Озирнись, озирнись.

Спинися, дай мені можливість відкритися для усіх.

Не губи мене і мої старання.

Варто нам спинитися.

Поглянь у гору.

Мій місячний промінь сонця вже тут, щоб надати мені сил.

Марно, марно.

Мене озивають.

Так, варта все припинити.

Нащо бігти за тим, що тобі не дають, коли ти сама можеш все зробити.

Не біжи за ним, облиш його, поки ти бігла за ним ти ледве не згубила себе.

Не варта було.

Не варта було.

Все закінчилося, просто не обертайся назад та забудь.

Більше не має, не має.

Давай спробуй зробити все те, чого боялася через нього.

Ти впораєшся.

Повір у себе!