Передчуття

А небо вже готується до осені:

Звучить в повітрі цей осінній сум.

В полях волошки з колосками скошені

Й птахи здіймають галасливий шум.

Сивіє світ, у павутин сріблястій просіді,

Дощі і ті - інакше свої сльози ллють,

Міняють фарби всі безмежні обрії

Й легким мазком на полотно кладуть.

Баским конем мчить серпень поміж хатами

І час, немов коня, він підганяє,

Який сховавсь між обстрілами й втратами,

І злякано з руїни споглядає.