Руїни

Ще вчора там билось серце -

Сьогодні уже руїни.

Серед світанку - вечір.

Лікуєшся кофеїном.

Сказали б, що то востаннє -

Тримала б іще сильніше.

Навколо всі вбиті. Ранок.

Душа догорає в тиші.

Останні кроки назустріч,

Щемить, ніби щось відчувала.

Тоді ти казала «дурість».

Сьогодні - пусті вокзали.

І більше не дихає місто,

Не пахне твоєю душею.

За обрій спускається злісно

Сонце, немов панацея.

Що відчував востаннє?

Про кого холодний подих?..

Єдине тепер бажання -

Не стерти кохання оду.

Не дати забути губи

І руки, що ніжно сплелися.

Сьогодні тебе не буде.

Пожовкло у травні листя.

Навіки став чорним червень,

І липень. І січень буде.

Без тебе зламався стержень -

І хай не помітять люди.

Сьогодні тебе не стало,

Лікує, говорять, час.

Та навіть життя буде мало

Щоби забути про нас.