В пустій кімнаті

Тихі кроки в пустій кімнаті...

Проти сонця, відлунням - пил.

Наче кадри кіно відзняті:

Вікна навстіж і - небосхил.

Білі стіни малюють тіні,

Ледь вловимі, як порух крил.

Стеля бавиться у півтіні,

Й тим відтінкам нема мірил.

Тихі звуки звучать роялю...

Білих лілій прив'ялий цвіт...

Мов відгомін балів Версалю,

А чи ще невідомий хіт.

В білій сукні - жіноча постать:

І граційні, і ніжні рухи.

В душу звуки ті тихо ронять,

Ті тендітні маленькі руки.

Чи тут інший вже вимір часу?

А чи час тут завмер на мить?

І немає ні в кого шансу,

Бо він просто, от зараз, спить.

Тихі кроки... й занадто гучно

За спиной зачинились двері...

І чомусь так зробилось скучно,

Мов без моря старій галері.