Пейзаж
3419
В моїй душі порвалася струна,
Затих акорд, немовби на пів слові...
Пройли дощі, а потім враз зима
Сховала душу у пейзаж зимовий.
І світ тепер - в зимових кольорах,
Немов душа від тіла відцуралась...
Можливо це за те, що я пішла -
Не озирнулась і не попрощалась...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯