візит
яскраво барвистий жакет свій
недбало поклала на спинку вигнуту крісла
жваво розповідала про світ і життя
жартівливо про наше кохання
я слухав тебе
я був радий тобі...
не очікував що увійдеш до мене в халупу -
в прокурене лежбище
в безладі у бедламі якого марную свій час
насміхаюся над життям і над світом
саркастично пригадую щось із кохання
(уявив себе п'яним огидним сатиром)
теревеню собі самому і мимрю злорадно
про відносини між людьми
про їх благоустрій і побут
і взагалі... - сибаритствую животію у ліні
почуваю себе таким собі зажерливим міщанином
і раптом... - ось ти
красива така
весела суєтна щебетуха
і я радий тобі
я радий що ти мене не забула
а то почав уже скніти
в думках своїх мерзлих і прикрих...
...ми пили вино
танцювали
кружляли
пурхали метеликами у саду
і над квітами степом
а потім безтурботні блукали
майже порожнім містом
а далі...далі - ти зникла
пішла
розтанула ластівкою небокраю
...і я знову у кріслі з порожнім келехом у руці
злорадно до себе собі бубоню
про благоустрій і побут
про відносини між людьми
і марю у роздумах над якимось незнаним мені буттям
похований
схований
...весь
занурений в спогад.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.