візит

20041
Публікація: 21.09.2022
Вірш
Завершено

яскраво барвистий жакет свій

недбало поклала на спинку вигнуту крісла

жваво розповідала про світ і життя

жартівливо про наше кохання

я слухав тебе

я був радий тобі...

не очікував що увійдеш до мене в халупу -

в прокурене лежбище

в безладі у бедламі якого марную свій час

насміхаюся над життям і над світом

саркастично пригадую щось із кохання

(уявив себе п'яним огидним сатиром)

теревеню собі самому і мимрю злорадно

про відносини між людьми

про їх благоустрій і побут

і взагалі... - сибаритствую животію у ліні

почуваю себе таким собі зажерливим міщанином

і раптом... - ось ти

красива така

весела суєтна щебетуха

і я радий тобі

я радий що ти мене не забула

а то почав уже скніти

в думках своїх мерзлих і прикрих...

...ми пили вино

танцювали

кружляли

пурхали метеликами у саду

і над квітами степом

а потім безтурботні блукали

майже порожнім містом

а далі...далі - ти зникла

пішла

розтанула ластівкою небокраю

...і я знову у кріслі з порожнім келехом у руці

злорадно до себе собі бубоню

про благоустрій і побут

про відносини між людьми

і марю у роздумах над якимось незнаним мені буттям

похований

схований

...весь

занурений в спогад.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі