Остання надія
1008
Світло гасне, стіни тріщать.
Надія одна… лиш одна.
Вихід єдиний — спасіння твоє.
Як вийти із цього мороку-страху —
не знає ніхто.
Лише надія одна, спасіння одне —
що хтось почує тебе…
Надії нема, нікого нема…
Світ провалився у пітьму та страх,
у якому немає добра.
Але раптом крізь чорну ніч,
де не видно було ні зги,
хтось рушає біді навстріч,
розриваючи пута й сніги.
Це не диво і не примара,
це твоя власна сила встає…
Розженеться запекла хмара,
бо життя в тобі досі є!
Знову світло у стінах засяє
і розвіється морок страху.
Той, хто вірити не перестає,
той знаходить свою дорогу.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯