Остання надія

1008
Публікація: 15.09.2026
Вірш
Завершено

Світло гасне, стіни тріщать.

Надія одна… лиш одна.

Вихід єдиний — спасіння твоє.

Як вийти із цього мороку-страху —

не знає ніхто.

Лише надія одна, спасіння одне —

що хтось почує тебе…

Надії нема, нікого нема…

Світ провалився у пітьму та страх,

у якому немає добра.

Але раптом крізь чорну ніч,

де не видно було ні зги,

хтось рушає біді навстріч,

розриваючи пута й сніги.

Це не диво і не примара,

це твоя власна сила встає…

Розженеться запекла хмара,

бо життя в тобі досі є!

Знову світло у стінах засяє

і розвіється морок страху.

Той, хто вірити не перестає,

той знаходить свою дорогу.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі