VI. ПРИСУТНІСТЬ
10011
Коли я впаду знесилений
На холоду весняну землю
Квіти вплітуться в мої ключиці
І трави пробьються крізь мої ребра
Я стану вічним і вірним
Цьому здичавілому світу
І самотність моя, мов присмерок
Розільється по містах і весях
Десь там, на околицях серця
Ти відчуєш мою присутність
Із циклу "Флора" 2026
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯