ПОБОЮВАННЯ

З мавпи чи з другой скотини

Наш Господь творив людину.

Інструментом праця стала -

Стадом бігати пристало!

Люди стали працювати:

Борщ варити, будувати.

Кілька звірів приручили.

Тих, що не вдалося, з'їли.

Що не з'їли - про запас!

І з'явився вільний час!

Бо, якщо вже є консерви,

Можна не тріпати нерви.

Можна вже поволі жити

І з мистецтва щось творити:

Малювати чи писати,

Чи ялинку прикрашати!

Але є ще й посіпаки -

Як то кажуть, руки з сраки!

І яким було б не лінь

Тінь навести на плетінь

Та, пояснюючи жваво,

Скерувати люд на справи,

Які будь-яку людину

Перетворять на тварину,

Що жере на себе схожих

І вдає, що то пригоже!

А Господь на те погляне

Й збільшить рівень океану!

Землю створить він ще раз,

Та вже буде то без нас...