Тремкоруко, цокотливо...

Тремкоруко, цокотливо

Реброритми збились клином.

Волочу себе по звичці:

Ногоходжу лунатично.

Йду й дрімаю паралічно –

І зриваюсь пересмично.

Гостропаузно розмовляю –

Голосу шматки [к]овтаю.

Роззираю бистроцільно

Стінокуття й куті стіни.

Видих – вдих – кут – інший кут –

І скрутився, наче скрут.

Денноніч не помічаю:

Серцевдарно засинаю,

Зляканих овець хапаю,

Сплющу очі. Відкриваю.

Оком лиш по стінах воджу

Стотривожно.