Розділ ІІ
Марія підійшла до робочого столу в кутку гаража, де колись збирала старий інструмент і складала побутовий дріб'язок. Під шаром старих газет і непотрібних паперів лежала плоска металева коробка. Вона відкрила її.
Там, загорнуті в м'яку тканину, лежали її інструменти музейного реставратора та дослідника: тонкі кісточки, скальпелі для розчищення артефактів, лупа в металевій оправі та старий блокнот із затертими сторінками, де колись детально описувався кожен експонат, кожна тріщина на старому склі, кожне приховане клеймо епохи.
Вона взяла в руки сталевий скальпель. Пальці миттєво згадали цей холод і впевненість. Жодного тремтіння. М'язова пам'ять рук, які колись із ювелірною точністю витягували з небуття забуті реліквії, повернулася миттєво.
Марія сіла за стіл, увімкнула настільну лампу, і жовте світло різко вихопило з темряви простір перед нею. Вона дістала чистий аркуш паперу.
Двадцять років мовчання, служіння системі та чужому комфорту зникли за одну хвилину. У голові більше не було гудіння невикористаної сили, тепер там панувала та сама кришталева, зосереджена тиша, яка буває перед першим ударом інструмента по застарілій брудній кірці.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!