Ші

У моєму серці тріпоче ші,

Тихо дрімає, допомагає писати вірші,

Підганяє, сміється, кричить: «Мерщій!»

Підносить і опускає, і все це ші.

Без ші життя було б зовсім іншим,

Спокійнішим і безперечно тихішим,

Та кому воно треба, таке життя,

Краще голосно з ші, ніж мовчазне буття.

Багато можна писати про ші,

Хорошого й поганого, що є на душі,

Та вистачить і цього, відвертостей досить.

Хіба що ші мене лагідно попросить...