КАЗКАР
1003
Гуркітли́во розливається прибі́й,
Вітер ви́є і шторми́ть, у ві́кна дме…
Я – казка́р. Собі я казку розповів
Про коха́ння, що до ме́не, ніби, йде…
Чиста по́вня – запові́дний дикий час!
Вовки́ ви́ють. Чи то ту́га? Чи любов?
У вовкі́в усе так само, як у нас,
І самотність самому́ не побороть…
І я – сам… Зама́ло істини в вині́…
Ти – мину́ла… І цей біль тако́ж мине́…
… Я – казка́р! Собі я знову розповім
Про коха́ння, що до ме́не точно йде…
(12.07.2003)
Зазирніть у буктрейлер!
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯