Щоденник підлітки

25 лютого

Навіщо жити на світі? Щоб завжди сперечатися і сваритися? Мама прийшла раніше і почала займатися пранням. Потім почала зводити на мені гнів. Кричала і навіть книгу мою скинула на підлогу. Я в розпачі! Вона кричить, що я нічого не роблю, нічого їй не допомагаю, а я ж завжди виконую все, що вона хоче! Образливо, що тебе не цінують. Хоча, можливо, мене немає за що цінувати або я цього не заслужила. Ну, так - я готую їсти, мию посуд(хоча вчора це робила мама), не ходжу гуляти нікуди, багато читаю. Та що це в порівнянні з тим, що на мамі багато роботи: вона пере, миє підлогу, на роботі працює цілими днями. Я от думаю, може мені прати, щоб мамі не було так тяжко і щоб вона не кричала на мене через це.

Я злюся на маму, але ж це моя мама. Коли мене вона остаточно виводить із себе я також можу підняти голос, але коли бачу, що це марно, навпаки розмовляю занижено і надто спокійно. Інколи це допомагає. Можливо її на роботі із себе виводять інші люди, що вона вдома така агресивна чи ще щось.

Здаволося мама заспокоїлася. Аж ні. Я сволоч, сволочуга, блядь і т.д. Мама так вважає. Події розвивалися швидко. Я не витримала. Здається банальне прохання - помити чашку - але, чому я плачу? Мама довела до сліз. Я думала, що вона вибачиться за це, за свої погані слова, але ніколи. Як раніше не буде. Мама каже саркастично, щоб я подружок своїх позвала і щоб подружки допомогли, але вона і я чудово знаємо, що я давно ні з ким не спілкувалася. А ще я себе подряпала, бо слова мами(навіть не пам'ятаю які) стали останньою краплею і ножем в душу. Що, що, що, ЩО? ЩО я їй поганого зробила?!!! Поки я мила чашку, то згадувала своїх однокласників і Лізу - ні в якій сім'ї такого немає. Хочу мати надприродні здібності, або бути вампіркою - жити десь далеко-далеко одна.

Мама обіцяла, що розкаже всім знайомим, що поросила мене помити чашку, а я розревілася. Невже вона раніше не помітила, який біль завдають мені її, здавалося, звичні слова? Невже вона мене ніколи не любила такою, якою я є? Ну от - знову назвала мене сукою. Чому? Я ж нічого не робила...

Мама нарешті мене обійняла і пожаліла. Як же добре відчувати, що в тебе є мама.

Зараз випиваю зелений чай і заспокоююсь.

26 лютого

Вирішила робити закладинки для підручників у школу. Вирізала багато цікавих картинок. Залишилося тільки вирізати форми для закладинок і наклеїти матеріал.

Виникло сильне бажання почитати історію США. Про 1918-1919 роки. В ті роки в Чикаго Едвард перетворився на вампіра(тобто його перетворив Карлайл у 1918 влітку). А ще - багато людей вмерло від іспанки. Вчора(тобто вже сьогодні о 01:00-02:00) згадувалася іспанка в серіалі "Джоан із Аркадії". Зараз хочу прочитати статтю про Coca-Cola і Санта Клауса.