Робота з композицією 2

Кульмінація - зав'язка - експозиція

- Ах ти ж дурнувата залізяка! - Миколай копнув маленького літачка по чорному колесу. - Заведешся ти коли-небудь чи ні?

Постояв ще хвилину, витер спітніле чоло і пішов до сараю, розчаровано махнувши рукою. - Щоб я ще раз послухав того вуханя, що "крокує в ногу з часом", - передразнив дідусь свого помічника, дістаючи з горища старенькі лижі. - "Так вже ніхто не працює, роззирнися навколо - всі використовують сучасні види транспорту. Твої лижі повільні і старі..." Мої лижі, принаймні, їдуть!! - знову скипів, не стримавши роздратування. На дерев'яній терасі маленького будиночку, захованого між високими карпатськими смереками, сидів зайчик Прокіп, помічник святого Миколая. Вухастик стискав у лапці ключі від літачка, які знайшов на столі, вагаючись, чи варто нести їх розлюченому старому чи хай вже краще їде на своїх лижах.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.