Тренуємо сюжет 2

Використовуючи один із прийомів описуємо наступну ситуацію: кілька піхотинців перебувають в окопі.

Заданий прийом - марення.

- Іван!! Іван!! Ти куда двінул, ідіот? - молодий світловолосий солдат видряпався з окопу і поволі пішов у поле, просто туди, де раз по раз вибухали снаряди. Він ішов, простягнувши руки, наче бачив геть іншу картинку перед собою. Поруч вибухнуло, Сергій помітив, як шматок залетів у груди побратиму. Той зупинився на мить, пройшов ще кілька кроків і повільно осів на землю.

- Іллюха, стой, ти єму уже не поможеш, не лєзь туда, - ще один із хлопців у окопі раптом піднявся і почав вибиратися. Але зовсім в інший бік від пораненого, що час від часу ще конвульсивно намагався піднятися. - Ілля! Вжжжууух - просвистіло над головою і Сергій відчув тепло на щоці. Мацнув рукою - кров! Але за хвилину льодяний страх змінився полегшенням. Він побачив, як падає Ілля і зрозумів, що то не його. Не його кров. А в окопі продовжувалося щось незрозуміле і страшне. Солдати по черзі піднімалися і йшли просто під снаряди і осколки. Далеко, правда, не зайшов ніхто.

- Папа! - голос доньки розбив стіну жаху, що почала оточувати чоловіка. - Папа, памагі! Його маленька 5-річна донька стояла просто там, серед поля, а навколо осідали грудки землі після вибуху. - Ніна, што ти там дєлаєш? Лажись, дочєнька, лажись і палзі сюда. Але дівча лише благально простягувала рученята, не рухаючись. - Сєйчас, Сєйчас, родная, папа тєбє паможет, - і Сергій почав гарячково видряпуватися з окопу.

Під розлогою липою неподалік стояла жінка. Мовчки дивилася, як упав останній російський солдат, потім поправила волосся, розвернулася і пішла між дерев.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.