Ndoto Kidogo

колись-то я навчуся суахілі й

почну писати мовою віршата

з такою швидкістю, що нас не наздогнати

аж поки витворю нарешті любо-мило

аж поки справді витворю нарешті

важезний корпус творів геніальних

аж поки всі свої страждання та печалі

змішаю з медом у коштовній креші

моє писання галасу наробить

серед людей ув Африці далекій

і причаровані вкраїнським діалектом

мене тоді запросять у Найробі

де на летовищі сувора стріне варта

Феліпе Ньюсі, ЙОвері МуСЕвен

and virgins: beautiful: 137

і сам Ухуру Муігай Кем'ята

і пам'ятник на острові Мфангано

мені поставлять щоби там стовбичив

екватор споглядаючи навічно

із ранку в ніч і з вечора до рана

засіявши вокабулами ниву

і премію отримавши багату

я поверну до рідної до хати

вже класиком, а не байстрюк лінивий

тоді напевне на бібліотеці

що хвалиться безплатним інтернетом

таблицю вивісять на зібрану монету:

"Тут вештав він kiedy był małym dzieckiem".

а школа №2 на Копиловській

нарешті зміне свій паскудний профіль

але мені тоді вже буде пофіг

бо я пірну до вічності назовсім