акорд у розсвіт
по клавішах пальці в задумі у грі
шукають веселих мелодій зорі,
яка розливалась багряно.
хитаються образи у тумані
хибкі виплітались плетінням міцні
у сталки із райдуг нарядно -
барвисто яскраві у злеті вони
втрапляють під вибухи, розстріл війни
і б'ються немов порцеляна.
в пожежі розтрощений обрій горів -
то сходило сонце десь там на горі
в кривавих прожилках рум'яно.
сковзають льодові краплини роси... -
то небом спадають людські голоси
не співом на землю у болю.
по вбитому полю в безвихідь сплетінь
огорнутий вітер у сутінь і тінь
міражний кружляв видноколом -
зі свистом і хрипом лунав його сміх
і раптом, одразу, миттєво притих
у схові спокОю природи...
угрузли у клавішах пальці бліді
в зовсім невеселій акордовості
у озов багряних мелодій...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.