частина 12

Ранок зустрів Білла збудженням і розгубленістю.

Тому що, незважаючи на настання літа, ночі все ще були прохолодні для того, щоб затишно спати простонеба, враховуючи їхній північний штат. А ось Пеннівайз був напрочуд чудово теплим і зручним. Тож прокинувся Білл майже верхи на ньому, обіймаючи за шию і влаштувавши голову на його жабо.

- Як ти це робиш? - сонно запитав Білл, підводячись, щоб зазирнути Пеннівайзу в обличчя, і з садистським задоволенням думаючи, що впиратися ліктями комусь у грудну клітку явно неприємно.

- Що саме? - нетямуще уточнив Пеннівайз і сильніше стиснув руки на його поясниці.

Білл інстинктивно сіпнувся, намагаючись уникнути дотику, і мимоволі потерся об нього членом, збудження вогнем прокотилося по хребту, змусивши облизати пересохлі губи. Білл помітив погляд, кинутий клоуном. Довбаний ранковий стояк.

Пеннівайз розуміюче й образливо примружився.

- А-а-а... Ну, тут я ні до чого, це просто ти хочеш трахатися.

- Я не хочу трахатися з тобою.

- Ти розбиваєш мені серце - якби воно в мене було, - патетично відповів Пеннівайз, але утримувати Білла перестав. - От тільки, вочевидь, твоєму тілу байдуже. Мені стати Беверлі? Хоча ти ж у нас по гарненьким хлопцям. Так, Біллі?

- У тебе є член?

У нього вийшло змусити Пеннівайза замовкнути, яскраво-жовті совині очі повільно блимнули і знову спалахнули веселощами.

- Дивлячись навіщо ти цим цікавишся? Чи тобі хочеться знати, обрізаний він чи ні? Як у Стена? Чи як у Річі?

- Цікаво, чи абсолютно ти?.. як людина.

Пеннівайз перехопив його погляд і співчутливо усміхнувся.

- А ось тепер ти можеш запитати мене те, що тебе справді цікавить, любий.

Білл помовчав, відсторонюючись і глибоко дихаючи, сподіваючись, що погане тіло заспокоїться.

- Ти ж читаєш думки. Тож вже знаєш.

- Те, що я щось нібито знаю, жодним чином не заважає мені ж насолодитися й отримати задоволення від того, як ти будеш вимовляти це запитання вголос. Та й узагалі, формулюватимеш його.

- Як два хлопці можуть... потрахатися?

- Ух ти, - Пеннівайз іронічно вигнув брову, - я гадав, ти будеш довше плутатися в словах та страждати.

- Ти ж знаєш.

- Білле, ти щойно неопосередковано назвав мене підором. Негарно. Але так, я знаю. Знаю взагалі все. Практично.

- То розкажи? У книжках про це нічого немає.

- Не в тих книжках шукаєш, - натякнув клоун. - Я міг би розповісти, мені нескладно. Але як ти збираєшся перевірити - чи не брешу я тобі? І все таке інше? І чи не краще приставати з цим відверто тупим запитанням до свого гарненького студента? Він не тільки розповість, - багатозначно і з натяком понизив голос Пеннівайз.

Білл мовчав, він сів поруч, тремтячи від ранкової холоду, яким тягнуло з річки, і малодушно знову хотів у обійми й у плед. І ненавидів себе за це.

- Окей, - Пеннівайз задоволено потягнувся, - заохочуючи твою вроджену скромність, скажу, що Річі має рацію. Ось усе, що він - безцінне і блядськи-незатикаючеся джерело знань - говорив тобі про геїв. Навіть ту частину про сифіліс. Ось це все правда. Трахайся з резинкою.

- А ти не можеш захворіти? На грип, наприклад?

- Ага. Я не можу захворіти. Або заразити. Є такий прекрасний термін як видоспецифічність. Це якщо ми в принципі розглядаємо той малоймовірний факт, що я зійшов до фізіологічного аспекту з ким-небудь.

- А приклад? - Білл розглядав те, як плавно змінюють колір очі Пеннівайза.

- Коні не хворіють на хвороби людини. Для кожного виду свій власний набір захворювань та їхніх збудників, подарований йому природою і тупою еволюцією. Але є кілька інфекцій, які можуть бути спільними. І знову-таки, тільки в межах групи. Тобто: паразити павукоподібних абсолютно не страшні вівцям.

- Людські хвороби на тебе не діють?

- Ніякі не діють. Зручно, правда?

- Дуже.

- Що? - застогнав і засміявся одночасно клоун. - Ти придумав страшний план, як мене чимось заразити?

- Розмова така цікава, що я хочу ніколи більше до неї не повертатися, - поморщився Білл.

Боже, який він придурок.

- Ні-ні! Ти що! Твій страшний і шалено підступний план включав у себе наш секс. Це вже смішно.

Спілкування з Пеннівайзом постійно залишало тягнуче відчуття, що він вивалявся в багнюці. І найжахливіше - все це майже перестало лякати його.

Увесь наступний день Біллу хотілося здохнути. А ще сигарет, які закінчилися.

І побачити Грея.

***

Він не бачив Грея з того моменту, коли вони...

... коли Грей стиснув зуби на його шиї, залишаючи грубий засос, і Білла накрило вдруге.

Тільки тепер він відчував, як пульсує чужий член - великий і важкий - і як їхня сперма бруднить одяг, шкіру, підлогу і, цілком можливо, оббивку крісел.

Грей затягнув його на себе, і вони просто терлися один об одного, як божевільні, він би ніколи не повірив, що від такого можна настільки загорітися. Відчувати Грея під собою було так класно, так приємно, так правильно.

А ще вони цілувалися.

Власне, з цього все й почалося. Грей м'яко захопив його губи, настільки спокійно й неквапливо, що Білла, який міг чути пульс, що заполошно, до спалахів перед очима, б'ється в нього під долонею, почало трясти від нетерпіння й стримуваного бажання. Грей легко поцілував його у куточок рота, вплів пальці у волосся, погладжуючи потилицю. Фіксуючи. Несильно вкусив за нижню губу, змусивши Білла розгублено видихнути. Він цілував його спочатку обережно, ніжно, потім наполегливіше, а руки ковзнули зі спини, і його сильні пальці гладили, гладили Білла.

Гарячі губи на його губах, і те, що Грей робив, боже, Білл застогнав йому у рот, настільки добре йому ніколи не було. Він знову хотів, хотів, хотів його, незважаючи на те, що кінчив лише кілька хвилин тому.

- Це правильно, не бійся, - він не чув гарячкового шепоту Грея, але беззастережно був із ним згоден.

Білл майже заскулив, і Грей, простеживши губами його вилицю, відкинувся на спину, тягнучи Білла за собою.

Тепер він нависав над ним, упершись руками по обидва боки від його голови, різниці у зрості не було і, роздивляючись його обличчя в різнокольорових спалахах від екрана, Білл хотів, щоб цей момент ніколи не закінчувався.

***

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.