РОЗДІЛ П'ЯТИЙ

Дивовижна справа – зміна пір року. Інколи вона відбувається різко, а іншим разом плавно переходить з одного в інше. Так пізня осінь м’яко перетворюється на зиму. До дощів листопада Бог, як досвідчений кулінар, додає спочатку щіпку, а потім ложку снігу. І ось вже грудень заявляє свої права, змінюючи листопад на мокрий сніг та перші нариси ожеледиці.

В Бартонс великі сніги приходили незмінно за декілька днів до Різдва, даруючи мешканцям чарівний та воістину зимовий Святвечір. Тому на початку місяця в Інвернесс за покупками потяглася низка машин. Зимовий караван, який плив по шосе рівномірним потоком, прискорюючись та уповільнюючись на поворотах.

***

- Дивись, яка індичка!

Доволі швидко подруги завантажили свої візки: Мелоді продуктами, а Емма подарунками. Звісно, кожна могла обрати гарний окіст та підібрати подарунок для сусідів, однак завжди здається, що інша впорається краще.

- Ні, індичку купимо вдома, - сказала Мелоді. – У місіс Джінівін вони просто шикарні.

Емма оглянула візок, звіряючись зі списком. Залишилося подивитись корнішони та вибрати напої.

- Може, візьмемо шеррі? – невпевнено промовила Емма.

- Навіщо? Ми ж збиралися робити пунш.

- О, все ж без пунша не обійшлось!

Дівчата озирнулись та побачили Ланса. Він здивувався своєму вигуку та був трішки спантеличений. Емма розпливлася у привітній посмішці, а Мелоді насторожено почала його роздивлятися. Гарний, що й казати, добротно і зі смаком одягнений. Вона звернула увагу на візок – напівпорожній.

- Вибачте, - зніяковіло пробурмотів Ланс, - я взагалі тихий. Це все пісні...

Він мав такий винуватий вигляд, що Мелоді не витримала та засміялася.

- Нічого, - вона продовжувала посміхатися та простягла руку для привітання.- Мелоді, а Ви, містер...?

- Ланс, будь ласка, - він відчув себе вільніше.

Емма переводила погляд з одного та іншу, в її очах заграли іскорки, і вона не вигадала нічого кращого, ніж несподівано згадати про печиво для тірамісу та піти в інший кінець залу. Мелоді подивилась її услід та мимохідь відзначила, щло навряд компоненти для десертів стоять разом з мийними засобами.

- Допоможете обрати напої для пуншу? – вона звернулась до Ланса.

- З радістю. Ви робите алкогольний пунш?

- Ні. Еммі за кермо, тому у нас безалкогольна вечірка.

Ланс уважно оглянув купу покупок та з сумнівом промовив:

- Як це все влізе до Вашого авто?

- О, не хвилюйтеся, - Мелоді посміхнулась. – Ми приїхали на двох. Зазвичай так все довозимо.

- Моє авто дещо більше. Я Вам допоможу.

Мелоді знизала плечима. Вони не спішно проходили повз полиці з випічкою. Повернулася Емма з корнішонами замість печива, пояснивши заміну нерозбірливо написаним списком. Поблукавши це трохи, вони зібрали усе необхідне, розплатилися та пішли на парковку. Ланс все ж таки поставив половину пакетів до свого багажнику, пообіцявши довезти все в цілості та безпеці.

Він швидко придбав сувеніри для церкви, а тепер замислився про подарунки для своїх нових знайомих. Вони такі різні, навіть дивно, як вони стали подругами. Ланс обрав гарний щоденник для Мелоді та мініатюрну копію пейзажа Моне для Емми.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.