На стежках Володимира гірки,

На стежках Володимира гірки,

На узвозах Високого Замку,

Там, де поруч двори та задвірки,

Покидаючи дійсності рамки,

Я шукаю в невпинному темпі,

Навіть можна сказати - екстерном,

З несвідомим стороннім акцентом,

Без колишніх зворушень і тернів

Не опале хтозна-коли листя,

Не просвіти в розгілчастих кронах,

А схорони незнайдених істин

На далеких моїх рубіконах.

Ось стою я тепер на вершині,

Не знайомі ні час і ні місце.

З'ясувалось, що тут і донині

Скрутно без всеосяжного змісту.

Імена залишились і тільки,

Повертаються знову і знову.

І минулого запах нестійкий,

Що зберігся в доречному слові.

19.09.2022