Одного з довгих мрячих днів

Одного з довгих мрячих днів,

Коли життя - дорога вгору,

Прийшли до кам'яних щаблів

Домініканського собору,

Від вищих сил неподалік.

Задумливий тут грішник кожен:

І пілігрім, і духівник,

І випадковий перехожий.

Часами давній ритуал

Сприймаємо за справжню віру.

Наш світ, як затісний причал, -

Для всіх одні й ті ж самі вири.

Фронтон високо. Не для всіх.

Латинь. Звичайно, ​​"SOLI DEO...".

Душа свята. Та тіло - гріх.

Іще бажання не згінело.

14.09.2022