timeo

Мене ти питав, що саме є страх:

Агонія відчаю чи майбутній кінець?

Чи то сльози втрати на власних губах,

Хоч і думалось, що свого життя ти борець.

Тобі не втекти, хоч як не старайся,

Це минулого твого несправедлива мораль.

Сядь, дорогий, перед Богом покайся,

Аби припинити дитини печаль.

Чи чуєш, що тобі нашіптують стіни?

Настала твоя черга молити й страждати.

Як дитину в минулому не боялись кривити,

Так і зараз не схочуть тебе рятувати.