Дощ

Плаче небо депресивно,

сумно, тихо, безупинно.

Плаче зранку і вночі,

а приречено сумні 

голі віття як уві сні 

як в кошмарі навесні...

та зимою, що без снігу,

восени з вороним співом,

не танцюють вже від вітру,

бо волосся все облізле

разом з ґрунтом вперемішку

промовляє духом "пізно":

Пізно їсти Седавіт.