Вказівник

Світло нашеє зникло з очей

Чи назавжди воно? А воно його зна!

Сонце поступово вмира

А світла так і нема!

Не бачу руки, не бачу ручки

Листка на якому строфи кладуться,

Осліп я, у місті аварійних відключень.

Та осліп я очами,

Але серце і дух мої незламні

Пишуть вам, браття-сестри, послання

У місті аварійних відключень:

"Браття! Сестри! Не журіться, і не плачте!

Втріть сльози гіркі, і пораду нашу вчуйте уважно:

Очі ваші у пітьмі не бачать,

Та серце ваше, ваш дух незламний,

Пронизані болем і стражданням,

Вкажуть вірний шлях до світла, щастя і свободи"