Частина 7. Тулі, її Тулі став вбивцею.
Катя знала, що їй не можна шуміти, інакше ці демони прийдуть і за нею.
Час нагадував вічність. Дівчинці здалося, що на мить вона відключилась. Що це все сон.
Вона прокинеться й завтра знову піде у садок. Буде там бджілкою. Їстиме манну кашу й гратиметься з Вітьою. Бабуся Марфа ввечері занесе в`язану рожеву шапку, тато дивитиметься з нею “Красуня і Чудовисько”, а мама приготує найсмачніші тістечка з малиновим варенням. Мальвіна гратиметься з Тулі, а потім вони всі дружно підуть спати.
Катя до болю зажмурила очі. Вона обов`язково перенесеться.
Здавалося, вже давно стемніло. Тіла батьків давним-давно почали нагадувати воскові фігури. Холодні, бездушні.
Тулі намагався відчепити руки дівчинки від тіла матері, аж раптом, зовсім поряд з авто зарипів сніг. Почулися кроки. Відкрився багажник.
Клятий вбивця повернувся за скарбами.
На мить їхні погляди зустрілися. Обличчя хлопця перекосила жорстока посмішка й він потягнувся до зброї на поясі.
– Тікай! – рикнув Тулі у вухо.
А тоді, мов дика кішка, кинувся на нападника.
Він дер його кігтями, гриз зубами. Шматував, мов від цього залежало його власне життя.
Катя кинулася з авто й завмерла, спостерігаючи жахливу картину: Тулі, її Тулі також став вбивцею.
Маленьке рогате створіння відсахнулось від юнака, якого після всього майже неможливо було впізнати й рушив у бік дівчинки.
– Супермен не прийшов, тільки зло може перемогти зло. Тільки злом треба відповідати на зло.
Катя вдивлялась в його очі, розглядала обличчя Тулі й намагалася знайти відповіді на свої питання. Намагалася зрозуміти чому? Чому супермен не прийшов?
“Супермен?” – Катя здивувалася, адже вголос вона ніколи не розповідала Тулі про героя. Карі очі опустилися вниз й побачили зелений комбінезон залитий кров`ю.
Тулі розтанув чи то злився з дівчинкою, яка лишилася одна серед руйнації, невинно загублених душ і вбивці-юнака. Жива.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!