Блекаут

Я заплутався вкотре в оперативній пам’яті

Власної свідомості.

На зіницях биті пікселі лиш коли дивлюся

В дзеркало.

Транзистор на іржавій материнській платі

Чужою млостю

Закоротить соціальні контакти. Я тепер

Металеве дерево.

Синтетика кохання та емоцій більше не ранять,

Це роблять кулі.

Крізь простріляні дірки у коміксах Алана Мура

Проходять пальці.

Подайте, будь ласка, мені кілька конекторів

Із реальністю.

Я б хотів мереживом розчинитись в дрімучохолодній

Інтернет мережі.

Я статичний статистично хибний персонаж.

Життя вирує довкола, поки мовчки стою.

Сльози стікатимуть по губах, та мороз їх

Перетворить в імлу.

Як ступити крок - люди втомлено і беззахисно

Перетворюються на піксельний мотлох.

Налаштую автоматичну очистку темряви

Із реакцією на кожен шорох.

Періодичність в житті - шаблон,

На якому будується зморена вічність.

Наступний блекаут, будь ласка,

Будь хоч на йоту більш ніжним.