***

100136
Публікація: 01.01.2023
Вірш
Завершено

Скільки болі в очах.

Дай мені запити

Твоїм смутком нині

Я продовжую жити.

Забрати б смуток,

Що тебе так проймає,

Печалі печаль,

Меланхолія тримає.

Радіти б життю,

Глянь як весна буяє!

І хоч ще зима,

Та тепло наступає!

Чому ж сумні очі?

Чом так ся дивиш?

За краєм, за обрій,

Наче в бога не віриш.

Любове не тужся.

Любове кинь сум.

Квітко порокинься

Од тих своїх дум.

2022, лютий

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі