***
100136
Скільки болі в очах.
Дай мені запити
Твоїм смутком нині
Я продовжую жити.
Забрати б смуток,
Що тебе так проймає,
Печалі печаль,
Меланхолія тримає.
Радіти б життю,
Глянь як весна буяє!
І хоч ще зима,
Та тепло наступає!
Чому ж сумні очі?
Чом так ся дивиш?
За краєм, за обрій,
Наче в бога не віриш.
Любове не тужся.
Любове кинь сум.
Квітко порокинься
Од тих своїх дум.
2022, лютий
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯